|
18-03-2009 00:05 культурний простір У серці України – скарбниця культурної спадщини
 Лідія Нікітенко, начальник управління культури і туризму Черкаської облдержадміністрації, впевнена: незважаючи на масу різнопланових проблем, працівникам галузі культури Черкащини є чим пишатися.
- Лідіє Євгенівно, вітаємо Вас із прийдешнім професійним святом. Бажаємо нових зверешень та успіхів у Вашій роботі. Благо, Черкащині є чим похвалитися, тож які колективи нині творять кульутрно-мистецьке життя Черкащини? Чиї імена звучать на черкаських сценах?
- Перш за все, дозвольте, користуючися нагодою, привітати всіх моїх колег з професіним святом. Національна культура є основою нашого буття, нашої унікальності та самобутності. Вона допомагає нам залишатися самими собою. І ми спільно, єдиною громадою, маємо робити все, аби захистити і примножити наш духовний спадок. Велике спасибі вам, митці наддніпрянського краю, за невтомне служіння мистецтву, постійний творчий пошук, самовідданість і подвижництво. Сердечно бажаю вам, шановні працівники культури та шанувальники народного мистецтва, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги!
А про мистецьке життя нашого краю можна говорити годинами, боячися когось забути, не да Боже. Воно представлено в області професійними театрами, обласною філармонією (Черкаський академічний заслужений український народний хор, малий симфонічний оркестр, тріо бандуристок “Вербена”, ансамбль народної музики “Росава”, заслужена артистка України Тамара Власенко, народна артистка України Людмила Ларікова), об’єднанням художніх колективів управління культури і туризму облдержадміністрації ( капела бандуристів, ансамбль духовної музики “Канон”, вокальне тріо “Барви”). Театральна палітра Черкащини складається з творчості Черкаського академічного обласного музично–драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка, Черкаського академічного обласного театру ляльок та аматорських театрів. Протягом року професійні театри подарували глядачам 8 прем’єр. Всього ж в області налічується 828 аматорських театральних колективів, які щорічно представляють глядачеві прем’єрні вистави, серед яких переважає українська класична та сучасна драматургія. Діяльність обласних театрів спрямована на пропаганду національного мистецтва та розвиток театральних традицій.
- Якщо згадати минулий рік, на Вашу думку, які культурно-мистецькі заходи найбільше запам’яталися черкаському глядачу?
- Культурно-мистецьке життя області позначене творчими здобутками – театральними прем’єрами, концертними програмами, художніми виставками. Серед етапних подій – широкомасштабні заходи з вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка, відзначення Дня незалежності України, 360-річчя початку Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, 55-й річниці утворення Черкаської області, заходи Фестивалю мистецтв України.
Протягом 2008 року на Черкащині проведено Міжнародний театральний фестиваль "Сцена людства" (м. Черкаси, березень), обласне фольклорне свято "Стежками наших родоводів" (смт Драбів, квітень), обласний молодіжний фестиваль патріотичної пісні (м. Сміла, травень), Всеукраїнський дитячий конкурс бандуристів "Кобзареві джерела" (м. Черкаси, травень), Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії "Гопак" ім. Василя Авраменка (м. Корсунь-Шевченківський, травень), обласне свято Матері (с. Бровахи Корсунь-Шевченківського району, травень), обласний фестиваль-конкурс "Садок вишневий коло хати" (м Городище, червень), обласне мистецьке свято "Вінок Кобзареві" (м. Звенигородка, травень), обласний фестиваль гармоністів (м. Жашків, червень), обласне свято вокально-хорового мистецтва ім. Кирила Стеценка (с. Квітки Корсунь-Шевченківського району, вересень), Міжнародний мистецький фестиваль "Фарботони" (м. Канів, вересень), міжобласний мистецький фестиваль "Мости над Россю" тощо… За участю Президента України В.А.Ющенка проведено такі широкомасштабні заходи, як Всеукраїнське театралізоване свято козацької слави "Тії слави козацької повік не забудем!" (с. Виграїв Корсунь-Шевченківського району, травень) та заходи з нагоди 147-ї річниці перепоховання праху Т.Г.Шевченка (м. Канів, Тарасова гора, травень). Ну і звичайно однією з навагоміших подій у культурному житті Черкащини був Фестиваль мистецтв. (Детальніше про цей захід читайте далі).
Вагомій підтримці працівників культури слугують призначення обласних персональних стипендій визначним митцям та творчій молоді, присудження обласних премій Михайла Максимовича, Порфирія Демуцького, Василя Симоненка, Данила Нарбута. Ці відзнаки засновано обласною державною адміністрацією і на їх виплату з обласного бюджету щорічно виділяється близько 200 тис. грн.
- Приємно констатувати досягнення та позитивні моменти. Давайте поговоримо і про наболіле. У сільській місцевості єдиними осередками культури, які задовольняють культурні потреби населення, є клуби та будинки культури. Чи живі вони, як діють, які проблеми та перспективи в їх існуванні?
- Так, проблеми сільських клубів є та й були актульними. Проте ці заклади живуть, у них працюють люди, віддані своїй праці. Говорячи мовою цифр сьогодні у містах та районах області функціонує 737 закладів культури клубного типу, з них 689 - в сільській місцевості та 48 - в містах. Велике занепокоєння викликає кількість закладів, що потребують ремонту – 407, тобто більше 50%. Не вистачає і потенціалу творчих керівників у сільських клубних закладах : з 373 посад художніх керівників 128 є вакантними, посади керівників гуртків обіймають 71 при потребі 90 .
Роботу клубних закладів забезпечують 1626 фахівців. При закладах культури клубного типу діють 4448 аматорських колективів, в т.ч. за жанрами: 467 оркестрів та інших інструментальних, 1886 вокально-хорових, 484 хореографічних, 8 ансамблів пісні і танцю , 845 театральних та 758 інших напрямків. Почесне звання “зразковий дитячий” та “народний аматорський” мають 285 клубних колективів художньої самодіяльності.
Завдяки традиційному обласному фестивалю народної творчості, у рамках якого проходять творчі звіти кожного району переважно на кращих сценах обласного центру, щорічно художні колективи підвищують рівень виконавської майстерності, оновлюють репертуар та матеріально-технічну базу новими комплектами сучасних сценічних костюмів.
- Проблема з гастрольною діяльністю черкаських колективів є на сьогодні актуальною? Які шляхи її подолання?
- У 2008 році зареєстровано та видано 74 свідоцтва організаторам гастрольних заходів, серед яких циркові, театральні колективи, фізичні особи-підприємці, державні підприємства, концертні організації та колективи. На сьогодні ця проблема є дійсно актуальною, звичайно, хочеться щоб до нас приїздило якомога більше колективів та й наших виконаців знал за межами області. Адже потенціал дуже великий, і є чим пишатися. Управління працює над вирішенням цього питання, і впевнена, що не зважаючи на економічну кризу, ми знайдемо можливість популяризувати творчість черкаських митців.
- Всім відомо, що багаті природні ресурси, вагомий історико-культурний потенціал, певний рівень рекреаційної діяльності підтверджуються існуванням у регіоні розгалуженої системи транспортного сполучення та можливістю забезпечення потенційних туристів екологічно чистим харчуванням, завдяки наявності розвинутого аграрного комплексу та зростаючій мережі садиб сільського зеленого туризму, а також значних земельних ресурсів для інвестиційного потенціалу, узгодження та реалізації інвестиційних проектів, і, відповідно, створюють можливості для значного розвитку туристичної інфраструктури, всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб не лише вітчизняних, а й іноземних туристів. Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. За статистичними даними на державному обліку перебуває 9266 пам’яток історії та культури, з яких 85 - національного значення. До списку історичних населених місць України включено 13 населених пунктів області. Серед оригінальних пам’яток архітектури на Черкащині знаходиться 132 об’єкти регіонального (церкви, житлові та промислові будівлі тощо) та 37 об’єктів загальнодержавного значення (культові споруди, садиби, замки тощо). 2008 рік було оголошено роком туризму в Україні. Якими здобутками в цьому напрямку можете пишатися?
- Сьогодні на туристичному ринку Черкащини працюють 98 ліцензованих туристичних підприємств, які протягом 2008 року надали послуги понад 43 тис. туристів на суму 25655,283 тис. грн. Платежі до бюджету склали 1828,606 тис. грн. , майже на півмільйона грн. більше у порівнянні з попереднім роком. Пріоритетними напрямками розвитку галузі на Черкащині є виїзний та внутрішній туризм. Так у 2008 році вперше показники внутрішнього туризму втричі переважують дані щодо виїзного туризму. Це, насамперед, внаслідок активної участі у спеціалізованих виставках ярмарках туристичного продукту та якісного просування туристичних маршрутів "Золотої підкови Черкащини" на міжнародний та всеукраїнський ринок. Проте, вважаю, що наш внутрішній туризм на Черкащині поки що недостатньо розвинутий порівняно з рядом інших областей України.
Серед об’єктивних причин – насамперед, незадовільний стан туристичної інфраструктури: малочисельні і порівняно дорогі готелі, цінова політика яких не відповідає рівню послуг, стан доріг і відсутність єдиного затвердженого маркування відповідно до євросистеми, відсутність високопрофесійних кадрів туристичного сервісу тощо. Україна поки що значно поступається у конкурентній боротьбі на міжнародному туристичному ринку. Туристичний та курортний потенціал використовується частково., інфраструктура розвивається здебільшого стихійно. Відсутня чітко визначена управлінська вертикаль органів виконавчої влади у сфері туризму і курортів зверху донизу. Третій рік відділи культури і туризму райдержадміністрацій і міськвиконкомів ( крім мм. Черкас та Канева, де створено структурні підрозділи) не мають введених штатних одиниць спеціалістів з питань туризму і охорони культурної спадщини. Підпорядковані Центри туризму і охорони культурної спадщини створено лише в Смілянському та Городищенському районах. Відсутність професійних кадрів унеможливлює нормальне функціонування всієї галузевої системи органів виконавчої влади, а також розвиток туристичної сфери на місцях за сучасними державними вимогами.
В цілому в області на будівництво та реконструкцію туристичної та курортно-рекреаційної сфер з початку 2008 р. було використано близько 900 млн.грн., з них власних коштів понад 740 млн.грн. та понад 140 млн.грн. з місцевих бюджету.
- Ми знаємо про існування багатьох державних та обласних програм, головним завданням яких є відродження національної духовності і культури. Розкажіть, будь ласка, про проблеми у реалізації цих цих програм.
- Ну, звичайно розпочнемо з всім відомої Державної програми "Золота підкова Черкащини". На сьогоднішній день це перша Державна історико-туристична програма і одна з небагатьох державних програм, які впроваджуються в життя. У рамках програми було прокладено десятки кілометрів газопроводів, відремонтовано ряд відомих об'єктів культури, освіти, охорони здоров'я. Фінансування заходів щодо відродження та розвитку об'єктів, включених до Програми, здійснюється переважно за рахунок коштів державного бюджету. Загальний обсяг фінансування на 2006-2009 роки передбачено у сумі 283,1 млн. грн., з них коштів державного бюджету - 261,6 млн. грн.
У програмі воєдино поєднано відродження пам'яток та створення належної соціальної інфраструктури населених пунктів, що входять до її складу. У 159 об'єктів та заходів програми входить 18 об'єктів культури, 9 - охорони здоров'я, 20 - освіти, 27 об'єктів по будівництву підвідних газопроводів та газифікації населених пунктів, а також об'єкти водопостачання, охорони навколишнього природного середовища, інші об'єкти соціальної інфраструктури та заходи з розвитку та популяризації туристичного маршруту „Золота підкова Черкащини". Завершення зазначених програмою робіт та заходів дозволить зберегти пам'ятки історії, культури та архітектури, створити умови для розвитку історико-культурних заповідників, нових історичних та культурних центрів, сучасної туристичної інфраструктури, що сприятиме популяризації України у світі та піднесенню патріотичної та пізнавальної свідомості громадян.
На виконання заходів програми „Золота підкова Черкащини" у 2008 році продовжувались наступні роботи :
реставраційне відтворення об’єктів історико-архітектурного комплексу "Резиденція Б.Хмельницького" Національного історико - культурного заповідника "Чигирин";
- будівництво будинку Б.Хмельницького та в’їзної вежі в с.Суботові Чигиринського району;
- реставраційне відтворення оборонних стін Чигиринського замку, бастіону Дорошенка та упорядження території, прилеглої до Замкової гори: благоустрій території резиденції Б.Хмельницького (територія Богданової гори) ІІІ черга у м.Чигирині;
- консервація автентичних залишків церкви Святих Петра і Павла та відтворення прилеглого історичного середовища у м.Чигирині;
- реставрація Іллінської церкви в с.Суботові Чигиринського району та упорядження прилеглої території.
За рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам ля створення рекреаційних зон, меморіальних і музейних комплексів, розвитку історико-культурних пам’яток і заповідників в розмірі 18,5 млн.грн. проводились визначені роботи в межах національного заповідника "Чигирин".
Протягом 6 років в області діє обласна програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року. Дослідницько-пошукова робота краєзнавців спрямована на вивчення малодосліджених сторінок історії міст і сіл, життя і діяльність відомих земляків історії окремих сторін суспільно-економічного життя, охорона та збереження історико-культурних пам’яток краю. Так, у 2008 році було організовано та проведено краєзнавчі читання, присвячені: 385-річчю з дня народження козацького літописця Ракушку-Романовського, 170-річчю з дня народження українського письменника І.С.Нечуя-Левицького, героям національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, організаторам повстання під проводом Я.Остряніна і Д.Гуні (1638), 95-річчю з дня народження краєзнавця К.Н.Гудзенка (1913), 360-річчю Корсунської битви (1648), 70-річчю з дня смерті вченого Л.В.Симиренка, , здійснено роботу по збору свідчень очевидців Голодомору (1932-1933рр.). Організовано конкурс на здобуття обласної краєзнавчої премії імені М.О.Максимовича та здійснено творчі звіти лауреатів року. З метою увічнення історичних подій, пов’язаних з історією українського козацтва проведено науково-практичну конференцію „Українська козацька держава: джерела та шляхи історичного розвитку” (до 360-річниці національно-визвольної війни українського народу середини XVIIст.). Також з 2002 року діє обласна програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки, на виконання якої відділом охорони пам’яток історії і культури Черкаського обласного краєзнавчого музею допрацьовано 40 статей до Зводу пам’яток історії і культури України, том "Черкаська область". Надано методично-консультаційну допомогу з питань вивчення, паспортизації та ведення документації Чорнобаївському, Лисянському, Черкаському та Уманському відділам культури і туризму райдержадміністрацій.
З 2007 року в області діє обласна програма збереження, відродження і розвитку народних промислів на період до 2010 року. У районах області здійснюються заходи щодо виявлення осередків та заповідних територій народних художніх промислів. На даний час діє 3 осередки народних художніх промислів: науково-творче виробниче підприємство "Арта" (м. Черкаси), творчо-виробниче підприємство "СКІФ" (м. Корсунь-Шевченківський), Національний історико-культурний заповідник "Чигирин". У м. Смілі створено Центр народної творчості "Арт-ковчег" , у якому будуть працювати художні студії та творчі майстерні.
Традиційно на базі Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" проводяться симпозіуми з питань гончарного та народного мистецтва. В липні у м.Чигирин проведено VІ Всеукраїнський симпозіум з питань гончарного мистецтва "Чигирин-2008" за участю 24 гончарів з різних областей України, у вересні в с. Суботів Чигиринського району за участю 20 майстрів народного мистецтва відбувся Всеукраїнський симпозіум з питань народного мистецтва.
Якщо перераховувати всі програми, за якими працює наша галузь, то не вистачить всього видання. Ми зосередили увагу читача на найбільш відомих та вагомих з них.
- Лідіє Євгенівно, впевнена, що Ви на сьогодні вже чітко бачите як саме і куди саме буде розвиватися культура на Черкащині? Чи не поділитеся з читачами своїми міркуваннями з цього приводу?
- Аналізуючи стан справ у сфері культури і туризму області треба зазначити, що на сьогодні галузь, попри наявні труднощі та гострі проблеми, засвідчує свій високий потенціал. Заходами органів державної влади поліпшено ситуацію щодо фінансування галузі, вирішення питань переведення певної частини сільських культпрацівників на повні ставки в оплаті праці, проведення ремонтів окремих приміщень закладів культури, придбання сучасних технологій тощо.
попри збільшення асигнувань на заклади культури в районах області, вони не всі ще відповідають рівню об’єктивних потреб галузі. Щоб наблизити обсяги видатків на культуру до рівня реальних потреб необхідно на державному рівні внести істотні зміни до чинної "Формули розподілу міжбюджетних трансфертів", враховуючи чисельність мережі закладів культури, зокрема мережі мистецьких шкіл, на утримання яких витрачається 60-70 відсотків коштів, що виділяються галузі, насиченість районів, міст культурними пам'ятками тощо. Нажаль продовжує діяти "формульний підхід", гальмуючи розв'язання болючих проблем неповної зайнятості працівників культури на селі, оновлення матеріально-технічної бази галузі, придбання для закладів культури сучасного обладнання, новітніх технологій, систем опалення приміщень. Певною мірою зменшити навантаження на бюджет та вирішувати окремі питання матеріально-технічної бази дають можливість кошти, отримані від надання платних послуг населенню. Протягом 10 місяців 2008 року заклади культури надали платних послуг населенню на суму 6,9 млн. грн. Це на 45% більше, ніж за відповідний період минулого року. Кращі результати у нарощуванні обсягів надання платних послуг населенню мають заклади культури м. Черкас, Городищенського, Черкаського, Шполянського, Звенигородського, Жашківського районів. Позитивна динаміка в роботі щодо надання платних послуг населенню є характерною для переважної більшості міст і районів. Разом з тим фінансові надходження від надання платних послуг населенню на сьогодні зменшилися у Смілянському, Катеринопільському районах.
Поліпшено ситуацію, пов’язану з неповною зайнятістю працівників культури, насамперед у сільській місцевості (робота на 0,75 – 0,5 - 0,25 ставки). В даний час на повну ставку працюють усі працівники закладів культури міст обласного значення, окрім м. Канева. Це питання вирішено також у Городищенському, Черкаському, Чорнобаївському і, можна вважати, Тальнівському районах. В той же час, значною є кількість працівників культури, що працюють на неповну ставку, в Уманському, Лисянському, Маньківському, Канівському, Христинівському, Звенигородському районах. Зокрема, в Уманському районі з 252 працівників галузі на неповну ставку працюють 147 осіб ( 58 %). Тому, при формуванні місцевих бюджетів органам культури слід домогтися збільшення фінансування на оплату праці працівників культури і тим самим подолати ганебне явище неповної зайнятості, яке має місце ще з другої половини 90-х років минулого століття і принижує гідність людини, фахівця.
Потрібно звернути особливу увагу і на питаннях комп’ютеризації бібліотек, передовсім центральних районних і міських, створення в них сучасних Інтернет-центрів, поліпшення стану комплектування бібліотечних фондів.
Таким чином, аналіз проблем, що накопичилися в галузі культури і туризму, у забезпеченні реалізації державної культурної політики дозволяє визначити ключові стратегічні завдання із забезпечення розвитку культури і духовності на Черкащині в наступному році:
- збереження існуючої мережі та кадрового потенціалу галузі;
- посилення уваги до питань розвитку культури на селі;
- забезпечення громадянам доступу до культурних надбань, створення умов для їх активної участі в художній творчості;
- створення високоякісного культурного продукту, формування в суспільстві загальнолюдських цінностей, високих моральних якостей, передусім у дітей та молоді;
- забезпечення активного функціонування української мови в усіх сферах культурного життя області;
- реалізація програм розвитку культури і туризму, насамперед Державної програми "Золота підкова Черкащини";
- розробка стратегічних планів розбудови туризму в кожному районі, згідно з потенціалом краю та визначеними пріоритетами щодо категорій груп туристичних потоків;
- збереження і популяризація національної культурної спадщини, як основи української культури;
- сприяння розвитку культур народів що населяють область;
- підтримка творчо обдарованих дітей та молоді;
- розвиток та удосконалення системи мистецької освіти;
- забезпечення закладів культури кваліфікованими кадрами;
- переведення працівників сільських закладів культури на повні ставки в оплаті праці;
- продовження роботи щодо оновлення матеріально-технічної бази галузі культури, інформатизації та комп’ютеризації бібліотек, вищих мистецьких навчальних закладів;
- проведення культурно-мистецьких заходів з відзначення 195-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, 55-ї річниці утворення Черкаської області, творчого звіту майстрів мистецтв і художніх колективів Черкащини у м. Києві в рамках Фестивалю мистецтв України.
Перед галуззю культури, обласними осередками творчих спілок стоять масштабні, відповідальні завдання. Шляхом консолідації спільних зусиль ми повинні забезпечити реалізацію державної культурної політики, що служитиме збагаченню духовного потенціалу мешканців Черкащини. Думаю, що нам це завадання під силу.
- Щиро дякуємо, Лідіє Євгенівно, за змістовну розмову. Бажаємо усіпіхів та здобутків на Вашій нелегкій, але дуже потрібній ниві.
Матеріал опублікований у спеціальному випуску журналу "Ритм України" - "Культура, мистецтво, туризм Черкащини". Інші публікації цього випуску:
Культура і мистецтво Черкащини мовою цифр;
"Третій вимір білого аркуша" - творчість молодої художниці, майстра паперової пластики Асі Гонци;
"Олесь Павлютін: "Театр - мистецтво розкішне" - міркування про сучасний театральний простір актора й режисера Черкаського академічного театру імені Т.Г.Шевченка.
|
13:17