|
30-01-2011 23:16 невивчені уроки Крути - випробування триває!
 Про подвиг київських студентів 29 січня 1918 року, які прийняли нерівний бій проти 4000-тисячної більшовицької армії, заговорили вголос тільки після здобуття Україною незалежності. За кілька останніх років відзначення тих подій поступово перетворювалося в традиційний державний захід, на який поступово лягали нашарування чиновного формалізму. І ось на 20-му році життя Української держави бою під Крутами та його учасникам повертається (а чи просто наново створюється) його символізм. Події січня 1918-го стали випробуванням для багатьох їхніх учасників і сучасників, як будь-які часи й події, що вимагають вибору з повним усвідомленням наслідків. Більшість тодішніх державців та активних українських суспільних сил з тим випробуванням не впоралися, як засвідчили подальші події в Україні.
Але юні військові, учасники бою під Крутами, свій життєвий іспит склали успішно. Настільки, що і тепер спроби поставити під сумнів значення тих подій, демонстративне ігнорування його розробниками шкільних підручників історії під диктовку ніби міністра ніби освіти і ніби науки невідомо якої країни Дмитра Табачника – провалилися. Свідченням тому не так численні заходи та ініціативи на відзначення Героїв Крут за участю громадських активістів та політиків, як паломництво до місця подій Миколи Азарова і шанобливі слова від самого Віктора Януковича. Скупі, але усе ж...Може ж буде як у пісні В’ячеслава Малєжика: „Сначала страшно – потом пройдет.”?
Cеред учасників бою під Крутами були й уродженці Черкащини, які на той час навчалися у Києві. Ось як пише про це краєзнавець із Городища Микола Щербина :
„На захист УНР, за іронією долі, стали лише близько 300 чоловік з Помічного Студентського куреня на чолі із сотником Омельченком. Це були студенти-добровольці Українського народного університету, Київського університету св. Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії та 1-ї юнацької школи ім. Б.Хмельницького.
29 січня 1918 року бійці Студентського куреня зайняли оборону обабіч залізниці поблизу станції Крути і протягом дня стримували загони петроградських, московських червоногвардійців і матросів Балтійського флоту (близько 6 тис. чоловік). Майже всі захисники новоствореної УНР прийняли геройську смерть, а 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон і страчені. 19 березня 1918 року, після повернення уряду УНР до Києва, їх було урочисто перепоховано на Аскольдовій могилі.
З уже опублікованих спогадів і досліджень нам відомо, що учасниками битви під Крутами були і вихідці з Черкащини. Серед них: Петро Дяченко із Монастирища, Валентин Отамановський із Яблунівки Черкаського повіту, Олександр (Олелько) Попович із Золотоніського повіту та Іван Шарий із Вереміївки Золотоніського повіту. Ось короткі відомості про них.
Петро Дяченко – учень старших класів Київської Кирило-Мефодіївської гімназії.
Валентин Дмитрович Отамановський – громадсько-політичний діяч, історик, краєзнавець, перекладач. Народився 14 лютого 1893 року в с. Яблунівка Черкаського повіту. Навчався в Києві у Політехнічному інституті, а потім на юридичному факультеті Університету св. Володимира. Один із засновників УЦР. В травні 1918 року виїхав до Відня. У 1920 році повернувся в Україну. Працював завідувачем Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН. У 1929 році заарештований у справі СВУ і засуджений на п’ятирічний термін. Після звільнення, у серпні 1936 року, оселився у Ленінграді, де викладав в університеті. З 1958 року проживав у Харкові. Викладав у медінституті. Помер у 1964 році.
Олександр (Олелько) Попович – студент Київського політехнічного інституту, один із організаторів Студентського куреня. Народився у 1896 році. Навчався у Золотоніській гімназії. Товаришував з Іваном Шарим. Активний учасник громадсько-політичного життя. У битві під Крутами потрапив у полон і, після жорстоких знущань, був страчений. Похований на Аскольдовій могилі.
Іван Ількович Шарий – студент Університету св. Володимира, активний член ”Студентської громади”, співробітник УЦР та уряду УНР. Народився 25 лютого 1894 року в с. Вереміївка Золотоніського повіту. Автор перших спогадів про Крутянську трагедію, опублікованих у квітні 1918 року. Після Першої світової війни вчителював у рідному селі. У 1920 – 1923 роках діяв у підпіллі. Був керівником одного із повстанських загонів Холодного Яру під іменем Іван Чорний. Пізніше перебрався до Києва, де займався науковою роботою. У 1929 році заарештований, а в лютому 1930 року розстріляний за антирадянську діяльність.
До цього списку слід додати нове ім’я. Воно стало відоме автору від вчителя історії Петропавлівської середньої школи Вікторії Олександрівни Бабич. Вивчаючи історію села, її колега - Константинова Світлана Петрівна, дізналася про родинну таємницю сім'ї Варвари Гриненко. Її дядько, рідний брат батька Андрія Демидовича Тригуба, загинув у бою під Крутами. За радянського часу про це не згадували, боялися за родину, адже всю сім’ю оголосили б ворогами народу. Тим більше, що рідний брат Варвари Микола був інженером-випробовувачем на Байконурі. Знайшлася і реліквія – фото героя, яке довгий час було схованим від лихого ока. На ньому Юхим Демидович Тригуб, який народився у 1898 році в с.Свинарка (нині Петропавлівка) в сім'ї казначея та збіднілої дворянки.”
 |
 |
|
Справжні наміри більшовиків щодо України.
|
Наслідки поразок 1918 року, в тому числі й під Крутами - жертви київської ЧК. |
Фото з експозиції Музею Героїв Крут у Крутах надані Оксаною Кононовою-Лотоцькою (Київ), учасницею автопробігу Київ-Крути 22 січня 2011 р
У Черкасах, незважаючи на зазначене у тижневому переліку заходів на сайті облдержадміністрації: „28 - 29 січня Заходи з нагоди Дня пам'яті Героїв Крут в районах та містах області. ” , якоїсь активності представників влади не відзначено. А єдиним заходом, про який відомо на даний час, були збори громадськості, ініційовані громадською організацією „Воля ХХІ” у Черкаській міській бібліотеці ім. Лесі Українки 29 січня. Як повідомив голова ГО „Воля ХХІ” Назар Обідзінський :
- У заході узяли участь представники громадських, політичних, наукових, культурних кіл Черкас. Серед учасників: письменник, лауреат Шевченківської премії Василь Захарченко, поет- патріот, український націоналіст Леонід Даценко, вчені-історики доктори історичних наук, професори Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького Віталій Масненко, Петро Присяжнюк, канд. іст. наук Сергій Шамара, голова Черкаського відділення Фонду національної пам"яті А.Волошин, голова Черкаської організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Шевченка Олена Фещенко. Почесною гостею на громадських зборах, присвячених Дню пам"яті Героїв Крут, які відбулися в приміщенні Центральної бібліотеки ім. Лесі Українки, була голова Черкаської філії Братства ветеранів ОУН-УПА Віра Борушевська. Підсумковим документом зборів стало „Звернення учасників громадських зборів Пам’яті героів Крут”:
„29 січня 1918 року на станції Крути шість сотень юних українських патріотів – захисників щойно здобутої  Державності нашого Краю стали на шляху багатотисячної червоної орди, посланої большевистською владою Москви знищити цю, омріяну віками, Державність. 300 українських юнаків полягли у нерівному бою, боронячи українську землю, українську незалежність.
Ніколи за останні чотири сотні літ Москва не бажала воля та незалежності нашому народові. Не бажає вона цього українцям і дотепер.
Сьогодні ми живемо в умовах зовнішньої інформаційної експансії, інфрмаційної війни. Нинішня московська влада своїми діями нічим не відрізняється від відомих нам дій іншої шовіністичної імперії у 30-х роках минулого століття в Європі. Нічим не відрізняється від тих дій політика нашого імперського сусіда в незалежних Грузії, Молдові, нашому Криму. Апологети російського шовінізму сьогодні знаходяться при владі і у нашій Державі. Дії правлячої нині в Україні владної верхівки красномовно підтверджують свої наміри прислужитися Москві. Це – і здача українських територій до 2042 року (тобто – безстроково!) під Чорноморський флот РФ, це - і поступова здача української газотранспортної системи, свавілля у переписуванні нашої історії, коли з підручників вже зникли події під ст.Крути, визвольна боротьба українського народу у 30-50-х р.р. ХХ ст., тощо. Про зраду українських національних інтересів говорить і підготовка нового мовного законодавства, де одній з мов нацменшин, а саме – російській, надаються якісь особливі права. Цинічність нинішньої влади дійшла до того, що останнім часом вже розповсюджуються рекомендації та інструкції на прийдешньому переписові населення України, який повинен відбутися 2012 року, російськомовних громадян України записувати росіянами.
Все більших обертів набирає маховик влади на шляху до тотального зубожіння народу. Приймаються і готуються до затвердження законодавчо нові антилюдські Податковий, Трудовий, Житловий кодекси, впроваджується Пенсійна реформа, покликана збільшити безробіття та працюючих українців по досягненню пенсійного віку відправляти не на заслужену пенсію, а прямим шляхом на цвинтар.
Земляки! Будьмо пильними! Не даймо нинішній владі довести почату нею справу до кінця! Станьмо на шляху посягань на наше життя, на наші свободи, на нашу незалежність, виборону кров”ю і тих трьохсот юнаків, що полягли під Крутами!
Не допустімо других, духовних (а як наслідок – і матеріальних) Крут! Захистимо самі себе і свою Державність! Гуртуймося!
Слава Україні! ”
Випробування Крутами триває!
|
13:17