Повідомте про події та творчих людей у Вашому місті, селі, районі! Ласкаво просимо до КОЛА!
Поділитись
19-12-2009 12:29    імена
Книга видана і Книга невидана

У черкаському видавництві "Вертикаль" за сприяння облдержадміністрації виданий унікальний труд видатного сходознавця, філолога, етнографа, письменника, організатора Української національної акадамії наук Агатангела Кримського "Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектичного". Цієї події робота знаменитого науковця, який тривалий час жив у Звенигородці, чекала 80 років від того, як була підготовлена автором до друку.
Автором роману "Пекло на землі"  є інший наш земляк, уродженець села Текучої Уманського району Юрій Карась-Галинський. Перше видання книги сталося також майже 8 десятків років тому, у Львові. І це було перше свідчення про страшне явище в нашій історії, яке вже згодом від Олександра Солженіцина отримало назву  Архіпелаг "ГУЛАГ". Карасю-Галинському  в далекому 1931 році не повірили…

Книга видана…

У черкаському видавництві "Вертикаль" за сприяння облдержадміністрації виданий унікальний труд видатного сходознавця, філолога, етнографа, письменника, організатора Української академії наук Агатангела Кримського. Книга, створенню якої вчений присвятив 40 років життя називається "Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діялектичного". Підготовлена до друку автором у 1930-му році, робота так і не була видана з політичних причин. З того часу зберігалася у фондах Звенигородського районного краєзнавчого музею.

Автор передмови до видання, заступник голови ОДА, доктор історичних наук Анатолій Чабан на презентації видання підкреслив значимість особистості Кримського та його досліджень для світової науки: "Агатенгел Кримський є автором всіх посилань, що стосуються сходознавства, у знаменитій енциклопедії Брокгауза і Ефрона, за його перекладом Лев Толстой вивчав "Коран", він тривалий час очолював каяедру знаменитого "Лазарєвського інститут східних мов у Москві, він, який не був українцем по крові, проклав місток між культурою Сходу та українською ментальністю. Він абсолютно свідомо покинув Москву і переїхав в Україну разом із Володимиром Вернадським для організації Української академії наук і очолював її до 1928 року. Агатангел Кримський керував кафедрою сходознавства у Київському університеті та глибоко розбирався у славістиці та україністиці. Грунтуючись на лінгвістичних дослідженнях,  він заперечив розхожу в ті часи теорію Погодіна-Соболевського про вторинність української нації".

Видання отримало високу оцінку Президента України, а причетні до його появи – подяки від голови держави. У їх числі і співробітник Звенигородського районного краєзнавчого музею Станіслав Лячинський. Впродовж 10 років він займався популяризацією творчості Агатангела Кримського, публікуючи фрагменти из його роботи "Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діялектичного" у районній газеті. І саме він роками домагався публікації видатного труда, який дає майже повну картину життя тогочасної Звенигородщини, починаючи від описів побуту та знарядь праці до записів усної поетичної творчості, обрядів, вірувань. Подяку Президента отримав також і голова Звенигородської РДА Володимир Папко, який переконав обасне керівництво підтримати публікацію. Книга Агатангела Кримського надрукована тиражем у 1000 примірників і її, як запевнив голова ОДА Олександр Черевко, отримають міські, районні, шкільні та вузівські бібліотеки, музеї та заповідники. 

Книга невидана

Саме те, що перешкодило Агатангелу Кримському за життя побачити в друкові результат своїх 40-річних досліджень життя та культури Звенигородщини, знайшло відображення у творі іншого нашого земляка, уродженця та мешканця села Текучої Юрія Карася-Галинського. "Пекло на землі" – автобіографічний роман побачив світ у 1931-му у Львові і зазнав нищівної критики. Бо ж читачам здалася неймовірними описані автором жахіття арештів, знущань, каторги – того явища, яке Олександр Солженіцин назвав "Архіпелагом "ГУЛАГ"" вже значно пізніше. 

Ось тільки один епізод: "...Над вогнищем збили троє риштувань, до них прив’язали трьох впійманих вояків-повстанців...Вони горять, корчаться в муках. А Фірстов тут же на бочці промову каже: Ось вам приклад, як Усевлон дисципліну тримає. Горіли сердешні в’язні, пекло кожного коло серця. Один селянин, побачивши на вогні людину, ахнув і задубів. Не одному вночі снилася ця воістину звіряча розправа..." У таке дійсно важко було повірити... Але тим, хто піддав розповідь Карася-Галинського осуду і, відкинувши застереження, піддався на чари комуністичної пропаганди, довелося дуже скоро на собі відчути весь жах  радянської репресивної машини. Серед них брати Тарас та Іван Крушельницькі. Вони, а згодом вся їхня родина, переїхавши у 1931 – 34 роках з Галичини до України, сповнені бажання взяти участь у демонстративно проголошеній більшовиками  українізації, були розстріляні НКВC чи загинули в таборах.

Доля самого письменника була сповнена подій і драматичних поворотів. Ось як про неї пише автор передмови до можливого черкаського видання роману "Пекло на землі" Валентина Жук: "У буремні роки громадянської Юрій Карась-Галинський разом із 20-ма сільськими юнаками пішов здобувати волю Україні. Воював у гайдамацькому кінному полку ім.. К. Гордієнка. Брав участь у боях за Київ. Служив сотником у Івана Омеляновича Павленка, командира окремої кінної дивізії та інспектора кінноти армії УНР. Після поразки УНР Юрій Карась-Галинський емігрувати відмовився. Став працювати учителем української мови та літератури. Використовуючи найменшу можливість прищеплював учням велику любов до України. Поступає вчитися до Інституту народної освіти, Співпрацює з районною редакцією, працює інспектором відділу народної освіти Уманського округу і сприяє відкриттю шкіл у багатьох селах Уманщини.
Авторитет і популярність сільського вчителя швидко зростав. А надзвичайно активний український інтелігент не міг не зацікавити агентів ДПУ. І після того, як очолювана ним комісія дала негативний відгук про стан вивчення української мови, йому пригадали усе. І участь у повстанських загонах, зв’язок з отаманом Дерещуком – одним з отаманів Холодноярської распубліки, підтримку українофілів, захист учителів із священницьких родин. Усі ці події описані в книзі "Пекло на землі", героями якої є переважно прості селяни, мешканці Уманщини, знайомі та рідні автора.
31 жовтня 1929 року Юрій Тимофійович був заарештований і невдовзі відправлений "освоювати безмежні багатства Півночі для побудови соціалізму". Будував залізницю Котлас – Усть-Сисольськ (нині Сиктивкар). Влітку втікає з Усевлону і десь наприкінці 1930-го року опиняється у Львові. Злидарював, зазнав переслідувань польської поліції, але не здався. Поступає на навчання до Вищої школи міжнародної торгівлі, яку закінчує у 1936 році. Видав у Львівському видавництві "Червона калина" роман триптих "Червоний чад", співпрацює з Львівським часописом "Дніпро". Згодом переїжджає до Корця, що Рівненщині, де влаштовується до земельної управи.
Двічи, навесні 1935-го та у травні 1937-го нелегально приїжджає у рідні місця. Останній раз побував на Уманщині у 1943-му, а вже в 1944-му його не стало."
 
Юрій Карась-Галинський загинув у Корці за нез’ясованих обставин, імовірно під час чергового нападу на місто партизанського загону з’єднання Дмитра Медведєва.  Але й сьогодні написане ним закликає до пильності:

"Мітинги. Лунає українська мова, про Україну, про український люд – селянство. Фігурують боротьбисти, розпинаються за червону Україну..."
"Убий в собі дух націоналізму, ... буржуйське. Ставай під прапор інтернаціоналізму. – повчав мене Моргу ненко, вчорашній запеклий націоналіст."
"Серед засліплених був і я. В соціяльних питаннях, здається, най лівіший, сторонник скрайнього демократизму і всім серцем горнучись до мас, ідучи тільки з ними – я захитався у свойому виболілому ідеалі. Поховавши надію на можливість української держави, повірив у щирість цих пісень, став переконаним радінцем і з силою захвату кинувся у вир радянського життя".
"Я часто думаю про той страхіття-світ й здригаюся у болях"
"Я вірю, що ... (світ), збагнувши грізну небезпеку, завчасно схаменеться і на вівтар рятунку культури людства кине хатню гризню за матеріальні добри-посідання, вірю, що він сконсолідується і знищить ще неоперене царство – пекло червоно-золотої орди".

Книга  "Пекло на землі" підготовлена до друку у черкаському видавництві "Відлуння-Плюс" ще 10 років тому. Вона містить не тільки роман Юрія Карася-Галинського, а й розсекречені нещодавно архівні документи, які стосуються долі автора, його рідних і знайомих. На жаль, укладач видання і автор передмови до нього – Валентина Жук вже не побачить його...

А коштів на друк тиражу і досі не знайшлося.

 

 



19.12.2009         Оксана Колісник

Ще статті на тему



НОВИНИ, ПОДІЇ

03 грудня
13:17 У кожного свій шлях до мистецтва, в тому числі до мистецтва вишивки. Одні починають вишивати ще в дитинстві, інші вже в зрілому віці під впливом творів знаних майстрів, або в час випробувань...

12:57 35 років від дня свого народження відзначила Обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка. Ставши з самого свого відкриття одним з найулюбленіших місць спілкування для молоді, бібліотека і через десятиріччя, не зважаючи на суспільні, інформаційні шторми, утримує це лідерство, сміливо дивиться в майбутнє, відкриваючи перед своїми читачами нові горизонти Світу Книги.

12:48 Здається, перерва надто затяглася...

13 вересня
16:02 Хор імені Миколи Лисенка з Утрехту (Голандія) співав для черкащан українські пісні. Це перші гастролі унікального — українського без українців — колективу містами Центральної та Східної України. Ця зворушлива подія зібрала повний зал Черкаської обласної філармонії.

15:34 Свої перші півстоліття Юрій Прокопчук,артист Черкаського академічного обласного музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка відзначив творчим вечором-бенефісом в колі родини, колег та шанувальників його оригінальної творчості.

15:11 Акція “Родченко-120” відбулася у Черкаському художньому музеї. Присвячена вона 120-річчю від дня народження Олександра Родченка, засновнику жанру політико-соціального та рекламного плаката в перші роки радянської влади, художнику, фотографу, співавтору Володимира Маяковського. До акції, яка проходить в рамках Московського міжнародного бієнале графічного дизайну “Золота бджола” приєдналися провідні картинні галереї Росії та світу.

18 липня
15:35 "Тут мав би співати Державний заслужений академічний Черкаський народний хор", - це перефразування стандартної рекламної формули і матеріал від Лева Хмельковського, редактора українського тижневика "Свобода" із США, читайте як постскриптум до недавньої презентації влади (чи все ж культури?) Черкащини в США.

01 липня
12:08 "Неможливе мистецтво" від Ярослава Гладкого – виставку унікальних дереворитів представляє Черкаський художній музей. Перша у Черкасах виставка майстра, який знайшов у Подніпров'ї коріння свого давнього роду.

11:45 „Символи мого народу” – у Черкаському художньому музеї виставка витинанок Віктора Співака. Його роботи є втіленням нового рівня традиційного уявлення споконвічних традицій давнього українського мистецтва.

24 червня
09:05 «Заслужений академічний Черкаський народний хор виявився чужим на Бруклінському фестивалі, а міг би…» Враження від перебування делегації з Черкащини у США від Лева Хмельковського, провідного редактора найстарішої газети українців закордоння «Свобода».

06 червня
00:50 І знову Кам'янка - центр музичного Всесвіту. У останній день 22-го Міжнародного фестивалю "Музичні прем'єри сезону", який відбувався в Києві у містечку над Тясмином засяяло справжнє мистецьке сузір'я - всесвітньо відомі музиканти з Росії, Італії, Німеччини грали для кам'янчан і слухали юних кам'янських колег.

28 травня
14:28 Черкаський художній музей відзначає 20-річчя від дня створення. Він наймолодший в Україні, але один з найдинамічніших, найцікавіших для відвідувачів.

17 травня
14:00 Гран-прі всеукраїнського хорового фестивалю – у черкаського «Канону»! Кришталеві писанки – відзнаки переможців IX Всеукраїнського фестивалю «Наддніпрянські пасхальні піснеспіви» – привезли до Черкас з творчої поїздки до Дніпропетровська артисти камерного хору «Канон».

13:18 Одинаки й родини! Усі – на «Кайдашеві гостини»! Фольклорне свято, назване на честь героїв Івана Нечуя-Левицького, відбулося у Корсуні-Шевченківському.

13:08 55-річчя від дня заснування відзначила Корсунь-Шевченківська дитяча школа мистецтв

12:53 «У колі муз» разом – актори Черкаського музично-драматичного театру та учні гуманітарно-правового ліцею.

11 травня
13:19 19 травня вперше у Черкасах на "Ніч музеїв" - запрошує Черкаський художній музей. Свято триватиме до опівночі!

13:00 19 травня у Медведівці на Чигиринщині відзначатимуть 244 річницю від початку "Коліївщини" та вшановуватимуть пам'ять свого героїчного земляка козацького ватажка Максима Залізняка

12:41 15 травня о 15.00 у бібліотеці і мені Лесі Українки - презентація двотомного путівника "Польські замки і резиденції в Україні", створеного журналістом та мандрівником Дмитром Антонюком та виданого видавництвом "Грані-Т"

03 травня
11:37 Черкаський симфонічний – перші кроки творчого шляху відбулися. Слухачі благословили новий колектив оплесками й квітами, справа за владним благословінням - офіційними документами.