|
19-04-2010 13:44 імена Митрополит Черкаський і Канівський Софроній: "70 років мені вдалися!"
Поважний ювілей – 70-й день народження – відсвяткував 18 квітня Митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Власне, народився Дмитро Савович Дмитрук – таким є мирське ім’я Преосвященішого Владики, 15 лютого. Та цей день завжди припадає на Великий піст і, звісно, відсутність якихось мирських розваг і урочистостей за церковними звичаями.
 На святкуванні у Черкаській обласній філармонії, у відповідь на привітання обласного керівництва, в тому числі й новопризначеного голови ОДА Сергія Тулуба, присутні почули від Владики коротке резюме свого життя. Воно було переважно тернистим. З самого дитинства, коли воєнні та після воєнні труднощі на Рівненщині, батьківщині ювіляра, множилися становищем родини репресованого. „Батько відбував покарання, чи як тоді казали „перевиховання” у Сибіру, в Тобольську, – казав Владика, – а повернувшись, поїхав на жнива до Херсонщини звідти привіз 5 центнерів зерна. І от тільки з борошна, яке намололи з того зерна, я вперше в житті їв білий хліб і пиріжки”...
30 років віддав Владика Софроній служінню на Черкащині. Кажуть, що свого часу міг би зробити значно швидшу кар’єру, адже перспективний молодий кандидат богослів’я, викладач Московської Духовної семінарії і Академії, фахівець з церковної археології отримував пропозиції про кафедру в одній із закордонних єпархій. Але відмовився. Натомість прийняв сільську парафію у Старому Ковраї на Чорнобаївщині, потім служив у єдиному, що залишився на ту пору в обласному центрі, Храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Саме з Софронієм пов’язують відновлення в Черкасах церковного хору та повернення цікавості до церковної музики. Але...
„Я ніколи не боявся казати правду”, – вів далі владика...
Дійсно, твердий характер і принциповість – не найсприятливіші риси для бажаючих робити кар’єру в будь-якій сфері діяльності, в тому числі й у Церковній. От і поїхав батюшка Софроній знову у глибинку, до Городища. І знову кажуть, що місцева преса іронізувала тоді з приводу культурного життя в цьому містечку: „Бач у клубі – порожньо, а до Церкви, до Софронія,люди йдуть, наче їм там медом понамазувано”.
...– і ніколи не боявся робити те, що вважав за потрібне”...
І він робив це наперекір загальним настроям. Скажімо, коли наприкінці 80-х початку 90-х усі говорили про розвал, він почав будувати. Для багатьох Свято-Покровський Собор у Борисполі був у ті складні часи символом надії. А Владика йшов тим часом далі. І ось уже в центрі Черкас на старому намоленому в давні часи місці, де мала на початку ХХ століття стояти Успенська Церква, піднявся Собор Архістратига Михаїла. А потім з благословення Владики у Черкасах та по всій області почали проростати малі й не дуже Храми, куди все більше людей може прийти...
„Кажуть: до Церкви треба йти молитися, – зауважує Митрополит, – у мене ж інша концепція. До Церкви треба йти відпочивати. Від себе. Від своїх гріхів. В оточенні прекрасної музики, мудрого слова. Людина потребує відпочинку від гріхів!”
 І музики на честь Владики було багато і найрізноманітнішої. Подарованої професійними колективами та виконавцями – Черкаським академічним українським народним хором (художній керівник Леонід Трофименко), народною артисткою України Людмилою Ларіковою, камерним хором „Канон” (художній керівник Євген Валовенко), заслуженою артисткою України Оленою Мальцевою, тріо „Вербена” (н.а. Лідія Зайнчківська, з.а. Наталія Мамалига та Інга Михаль), а також хором Храму Архистатига Михаїла (регент о. Валентин). І аматорами. Звучали духовні твори Максима Березовського та Олександра Архангельського, і „Аве Марія” Франца Шуберта та „Коста дива” з опери „Норма” Вінченцо Белліні, українські народні та авторські пісні і ... джаз, яким вітав гостей свята заслужений діяч мистецтв України саксофоніст Микола Євпак.
Дякуючи за концертну програму, Владика ще раз освідчився у великій шані українській пісні та українській музикальності: „У нас же на кожній вулиці співають так, наче курські солов’ї. Але ж і курський соловей, потрапляючи до нас, вже і не курський, а наш”...
Біографічні дані Владики, окрім як на сайті Української Православної Церкви, тої, що в канонічному єднанні з Московською Патріархією, значаться й власне на сайті Русской Православной Церкви в разделе "Епископат РПЦ". Хай там як воно з організаційною підпорядкованістю "церковных организаций" (це так на тому ж сайті визначається Черкаська Єпархія), але для українського Православного духовного простору особистості такого масштабу як Митрополит Черкаський і Канівський Софроній є надконфесійними. І Храми, збудовані ним є більше, ніж навіть Храми. ..
А про свої роки Преосвященніший Владика Софроній сказав: „70 мені вдалися!”
На фото: Шанований ювіляр - Митрополит Черкаський і Канівський Софроній; співають: гурт "Оберіг" (Київ) та тріо "Вербена" (Черкаси)
|
13:17