Вже з добрий десяток років поспіль навколо різноманітних будівництв у місті виникають різноманітні збурення аж до силових конфліктів (як у випадку з кількома АЗС). Ось нещодавно міська рада призупинила зведення житлового будинку на перетині вулиць Рози Люксембург та бульвару Шевченка , на місці так званої “зірочки”. Через рік після свого ж рішення про виділення під це будівництво земельної ділянки, депутати раптом “прозріли”, побачивши, що новоселам навіть лавочки біля під’їзду не буде як поставити, не те, щоб дитячі майданчики створити. Вже призабулися гарячі суперечки з приводу забудови Соснівки, з настанням пляжного сезону, треба очікувати нової хвилі питань з приводу ситуації на узбережжі Дніпра, яке, починаючи від тої ж Соснівки в багатьох місцях вже недоступне для черкащан. І автор тільки уявляє собі веремію навколо будівництва на місці Театрального скверу, варто йому реально розпочатися... (прим. авт. Приблизно за місяць після написання ціього матеріалу будівництво таки розпочалося)

Чи можна уникати таких конфліктів? Практика ряду міст свідчить, що – цілком. Не абсолютно, але конфлікти майже відсутні, скажімо, в сусідньому обласному центрі – Полтаві. Тому що колишній міський голова – складна й суперечлива, кажуть, особистість, але досвідчений будівельник потурбувався, аби найближче майбутнє міста було ретельно сплановане і в ньому знаходилося місце житлу, бізнесу, АЗС і навіть новозбудованій картинній галереї.У Черкасах новий Генеральний план також розробляється і, як запевняє час від часу міське керівництво, буде вже “ось-ось”. Що ж до змісту самого документу, то зберігається майже цілковита інтрига – іронію щодо “Черкас на островах” до уваги не братимемо.

А перед спробою розвіяти туман навколо майбутнього Черкас, нагадаємо, що Українське законодавство зобов’язує до щирокого інформування громадськості та участі її в обговоренні. Детально про врахування громадських і приватних інтересів під час розробки, в тім числі й Генерального плану, йдеться у статті 18 Закону України “Про планування і забудову територій”. Наведемо лише один абзац із цієї великої за обсягом статті: “протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації”. Автору цікаво, хто із багатотисячної аудиторії “Ринку-Черкаси” і які подав пропозиції до розроблюваного Генплану?

Тим часом новий Генплан розробляє група архітекторів Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст (“Діпромісто”) на чолі з його директором, Народним архітектором України Юрієм Білоконем. Автору пощастило поставити кілька питань Головному архітектору проекту Ганні Айліковій, безпосередньому розробнику нашого Генплану.

Кор. Насамперед, на який прогноз щодо чисельності населення Черкас орієнтується новий Генеральний план?

Г.А. Ми працюємо на підставі прогнозних показників, які розробляються Інститутом демографії. Вони визначають 3 варіанти: песиместичний (продовження зменшення числа мешканців), реалістичний (ще 5 – 10 років демографічного спаду з наступним поступовим вирівнюванням) та оптимістичний. Як планувальники, ми завжди працюємо за третім – оптимістичним варіантом, маючи на увазі необхідний запас територій та ресурсів для розвитку. Ми завжди шукаємо вільні ділянки для перспективного розвитку житлового будівництва, соціально-культурної інфраструктури, виробництва й бізнесу. Для Черкас такий аналіз був також зроблений.

Кор. Ще розробники минулого Генерального плану відзначали нестачу у Черкас земель для забудови, тому й виникали амбітні, й досі нереалізовані проекти виходу “міста” на штучні острови в районі Панського, а то й на лівий берег Дніпра. Де ж Ви бачите резерви територій нині?

Г.А. Проблема дійсно є, тому й нині розглядаються кілька варіантів розвитку. В тому числі й намив в районі Панського, розвиток забудови в бік села Червона Слобода, або у бік Дахнівки. Усі вони мають як свої привабливі сторони, так і застереження. Наприклад, забудова на намиві наражатиметься на обмеження у сфері охорони та використання водних ресурсів, а також неврегульованість питань власності на намивні території та острови у водосховищі. На сьогодні ж для забудови Черкас найперспективнішою ділянкою виглядає так званий “танкодром” в районі вулиць Корольова – Вернигори. Чимало резервів також і в центрі міста, де великоповерхова забудова іноді розташована островами серед садиб. Треба думати над завершенням комплексів забудови центральних кварталів міста. Хоч це й пов’язано із необхідністю викупу земельних ділянок. Є можливість будувати житло на території садів(в напрямку до “Хімселища”, прим. кор.). В будь-якому випадку потрібно вдосконалювати існуючу та будувати нові комунікації: водогони, теплотраси і т.д.

Кор. Отже яким бачиться розробникам Генплану забудова Черкас взагалі?

Г.А. На 80 – 85 % – це великоповерхова забудова. На місці садів, у Дахнівці можливе збереження забудови садибного типу в поєднанні з невисокими будинками до 5 поверхів. Будинки з різним числом поверхів можуть вирости на колишньому “танкодромі”.

Кор. Надзвичайно складною є транспортна ситуація в Черкасах. Адже попередній Генплан передбачав наявність в місті 175 авто на 1000 менканців, а зараз їх вдвічи більше. Дійшло навіть до ініціатив позбавитися заради транспорту бульварної частин на бульварі Шевченка.

Г.А. Проблеми дійсно великі. Відсутність об’їзної дороги призводить до перевантаження транспортом Смілянської, Ільїна, Благовісної. Немає нормального транспортного сполучення центру міста та інших мікрорайонів із Південно-Західним. У той же час на території міста чимало практично невикористовуваних залізничних колій. Розробники Генплану пропонують радикально змінити транспортну схему міста, створивши транспортний вузол навколо аеропорта. Так, планується вивести залізницю з території міста повністю і пустити за аеропортом, навколо Південно-Західного району прямо на міст через Дніпро (ми також категорично наполягаємо на будівництві другого, паралельного мосту, бо наявний вже повністю вичерпав свій ресурс). Залізничний вокзал також буде винесений за Південно-Західний район, а вивільнене від залізничного полотна місце може бути використане для будівництва нової автомагістралі, паралельної до Смілянської. Мають бути продовжені вулиці Котовського та Вернигори для зручності сполучення з Південно-Західним та перспективним мікрорайоном на “танкодромі”. Зрештою, треба Черкасам будувати об’їзну дорогу з необхідними розв’язками.

Кор. І все ж, нині в місті спостерігається тривожне явище наступу забудовників на зелені насадження. Під загрозою вже згаданий бульвар Шевченка, знищуються сквери в районі “Ротора”, продовжується будівництво в Соснівці. І все це на фоні розмов про туристичне майбутнє Черкас.

Г.А. Я з повною відповідальністю можу казати, що із зеленню в Черкасах – катастрофа! Замість необхідних 17 кв.м на мешканця місто має лише близько 8кв.м. зелених насаджень загального користування.І тут проектувальники – категоричні. Соснівка має бути збережена як рекреаційна зона. Місто потребує створення і нових рекреаційних зон, зокрема в районі Чорного Яру. Як можливий новий парк ми розглядаємо і територію за площею 700-річччя Черкас, де нині знаходиться вже завмерла промислова забудова. Зону відпочинку варто створювати за рахунок вивільнення частини території вантажного порту – з огляду на мізерну кількість вантажів, він займає невиправдано велику ділянку берега. Що ж до бульвару – питання складне. У багатьох містах пішли на розширення міських магістралей за рахунок бульварів. Але в будь-якому випадку, кількість зелених насаджень в Черкасах зменшувати далі немає куди.

Кор. Ганно Вітольдівно, у Черкасах нині плануються ряд об’єктів всупереч побажанню городян, в їх числі й торгівельний центр на місці Театрального скверу.

Г.А. Що стосується Театрального скверу, то рішення про відведення землі під це будівництво приймалося ще, здається, при попередньому міському голові. Ми ж лише змушені були докласти величезних зусиль, аби цей проект не виріс занадто високо над театром і частково планувався як підземний (Як видно із ситуації щодо будівництва на місці “зірочки”, наше міське керівництво цілком здатне і “перерішити” своє ж рішення, тільки чомусь у випадку Театрального скверу ніяк не наважаться. Прим. кор.) Що ж до інших будівельних ініціатив, то під час розробки Генерального плану всі такі наміри мають погоджуватися із розробниками. У Черкасах, на жаль, цього правила часто не дотримуються. Часом наражаючись на можливі збитки в майбутньому. Бо ж є випадки, коли підприємці купують будинки, фактично - ділянки землі, з намірами розгорнути будівництво в тих зонах, де будівельна діяльність за Генеральним планом не дозволятиметься.

Кор. Які ще проблеми відчуває проектна група в роботі над Генпланом?

Г.А. Насамперед, нам дуже не вистачає так званої картографічної“підоснови”. Для цього потрібно зробити детальну аерофотозйомку території міста, грошей на яку ми ніяк не можемо отримати. Ще немає розділу плану що стосується розвитку промисловості та міських промислових територій. Його має виконати окрема наукова установа на підставі даних від черкаських підприємств, які, в свою чергу, не дуже поспішають ділитися своїми планами на майбутнє. Без цього важко щось визначене сказати про майбутню структуру виробництва й бізнесу в Черкасах, про те, в яких галузях можуть бути зайняті мешканці міста. Зрештою, у Черкасах, на відміну від інших міст, майбутній Генплан практично не обговорюється, а ця обставина може ускладнити в майбутньому його затвердження і подальшу реалізацію.

***

Що ж, Черкаси вже третій рік живуть без затвердженого Генерального плану і при цьому саме в ці роки місто почало шалено, просто відчайдушно будуватися. Можливо в цьому й “фокус”, щоб у Генплану були труднощі з прийняттям, бо ж потім “самодіяльності” настане край. А поки ж можна будуватися в археологічній зоні без попередніх рокопок, ще й привласнюючи собі знайдені в котлованах артефакти часів неоліту. Місцевий археолог із зітханням розповідав автору, як йому не вдалося сторгуватися із таким забудовником щодо кам’яної сокири для музею. Власних 100$, які був готовий віддати археолог за можливий музейний експонат, забудовникові здалося замало. І можна “мати на увазі” побажання розробників Генплану щодо збереження статусу Соснівки. Громадськості ж залишається потім “після бійки кулаками махати” із відповідним наслідками.

За словами Ганни Айлікової, невдовзі розробники планували широко презентувати громадськості міста концепцію Генерального плана Черкас і вислухати якомога більше думок щодо своїх напрацювань. Громадськості ж варто скористатися слушною нагодою бути почутою.

(Стаття друкувалася в газеті "Ринок-Черкаси" у травні 2008 року)