10-10-2009 18:47 життя... Що нам підсовує "двигун торгівлі"
(Інформація для матеріалу надана Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в Черкаській області)
Найпоширеніший спосіб увести в оману споживача, це перетворити банальну якість товару, який просувається на ринок, в унікальну. В даному випадку споживач заплатить за уявну ексклюзивність абсолютно рядового товару чи послуги.
Пиво – як пиво, чай – як чай...
Поширення інформації, що вводить в оману, як засіб для просування товару на ринок, характерна для тих галузей, де панує жорстка конкуренція. Так, наприклад, при просуванні пива однією з торгових марок, об’єктом реклами був обраний хміль, який, на відміну від води та солоду, ще не “обіграли” у своїх рекламних роликах інші виробники. У рекламі наголошувалося, що “що тільки своєчасно зібраний хміль надає пиву правильний смак і аромат”, хоча в дійсності будь-яке пиво вариться із своєчасно зібраного хмелю.
За таким же принципом діяла інша компанія – постачальник чаю. Внаслідок проведеної рекламної кампанії у сполживачів склалося враження, що саме тонізуюча дія є перевагою чаю розрекламованої марки. Але ж будь-який чай, незалежно від сорту чи технології виготовлення, за своїми природними властивостями є тонізуючим напоєм.
Що там дрібненько написано?
Не менш винахідливими є надавачі послуг. Як приклад – рекламні кампанії мобільних операторів щодо тарифних планів. Як правило, у рекламі увага потенційних споживачів зосереджена на вартості телефонного дзвінка. Проте, рекламні “недомовки” приховують від споживача інформацію, яка б могла суттєво вплинути на його вибір. Найпоширеннішими “фокусами” рекламодавців послуг мобільного зв’язку є повідомлення ціни послуги без зазначення, що донеї слід додати обв’язкові відрахування, наприклад, до пенсійного фонду. Або ж зазначення у рекламних буклетах у якості переваги відсутність плати за з’єднання. При цьому від споживача приховується, що вартість першої хвилини коштуватиме вдвічи вище, ніж другої та решти хвилин. Як правило, така інформація зазначається дрібним шрифтом і майже непомітна, тому споживач робить хибний вибір, не маючи правильної уяви про справжню вартість послуги.
5 відсотків від річного доходу або до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за недобросовісну рекламу
Обман покупця – явище, яке існує на будь-якому ринку і може виявлятися у різноманітних формах. Саме тому, з 13 січня 2009 року вступили в дію зміни до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, які стосуються заборони поширення інформації, що вводить у оману – реклами в тім числі. Цим законом передбачена, що за вчинення суб’єетами господарювання недобросовісної конкуренції накладається штраф у розмірі 5 відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, або ж в розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Черкаській області за час від початку дії змін до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” мало вже достатньо приводів для їх застосування у вигляді як рекомендайцій, так і штрафних санкцій. Ось кілька з них.
Про ГМО (генетично модифіковані організми)
Товариство, реалізуючи через торгову мережу продукцію власного виробництва (кулінарія та пельмені), поширювало інформацію про відсутність у цій продукції ГМО, але підтверджуючих документів про це не мало. Товариству рекомендовано припинити розміщення у торгових мережах рекламної інформації без відповідних документів на підтвердження відсутності ГМО (протоколів випробувань)
“Найнижчі ціни, найдешевші тарифи”
Протягом березня-травня 2009 року на одному з білл-бордів у Черкасах містилася інформація товариства щодо продажу газового та опалювального обладнання “за найнижчими цінами”, що насправді не відповідало дійсності. Товариству рекомендовано припинити поширювати таку інформацію
Рекомендовано припинити інформацію, яка розповсюджувалася у безкоштовній рекламно-інформаційній газеті в Черкасах, про найнижчі ціни на косметологічні та перукарські послуги приватному підприємцю, власниці студії краси.
З радіоефіру однієї з місцевих радіостанцій знятий радіоролик, в якому два місяці розповідалося про підприємство як про “Найдешевше таксі в місті. Найдешевші тарифи. Наші машини з таксомоторами”, що насправді не відповідало дійності. Підприємству рекомендовано надалі зазначати в рекламних матеріалах правдиву інформацію щодо своїх послуг.
Заплатило штраф відкрите акціонерне товариство, яке у вітринах свого супермаркету розмістило інформацію про найнижчі ціни на товари щоденного споживання, але підтвердження достовірності цієї інформації на момент її поширення, надати не змогло.
“Оптові ціни на лікарські засоби” -
таким оголошенням одне з товариств з обмеженою відповідальністю приваблювало покупців до свого аптечного кіоску, але при тому застосовувало роздрібну надбавку до цін. Товариству рекомендовано припинити поширювати таку інформацію.
“Усі види страхування” –
саме таку фразу читаємо у рекламних матеріалах страхових компаній. Але ж насправді, надаються далеко не всі види страхування, адже компанії не мають на те відповідних ліцензій. За рекомендацією ТВ Антимонопольного комітету, компанії зняли некоректну окламу і надалі зобов’язалися зазначати тільки точні відомості.
“Ми - єдині!”
Товариство з обмеженою відповідальністю своєю рекламою, роміщеною в черкаських автобусах, наполягало на тому, що воно є єдиним оператором із розміщення рекламних банерів на будівлях, ексклюзивним оператором із розміщення реклами на транспорті. Але це виявилося далеко не так. Товариству рекомендовано припинити розповсюдження неправдивої інформації. Рекламні оголошення у автобусах були зняті.
“Дуті” тиражі
Завищуючи тираж у вихідних даних, одна з черкаських безкоштовних рекламно-інформаційних газет отримувала переваги в конкуренції на ринку рекламно-інформаційних послуг в друкованих засобах масової інформації. На даний час газета вказує справжні тиражі.
“До 200 каналів безкоштовно”
Три літніх місяці у безкоштовній рекламно-інформаційній газеті фізична особа-підприємець поширював інформацію про свою пропозицію на ринку супутникового телебачення, використовуючи фразу “до 200 російськомовних каналів безкоштовно”. В Територіальному відділенні Антимонопольного комітету наполіягли на заміні цієї фрази на “Понад 100 україно- та російськомовних каналів”.
Прикладів недобросовісної реклами кожен зможе назбирати, прогулявшись містом та прочитавши пару-трійку сіті-лайтів чи білл-бордів, ну і газет, звісно, які неперебірливі щодо рекламних грошей, читачеві ж нагадують (все тим же дрібним шрифтом), що "відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець" . Отже, далі ще буде...
Для ілюстрацій використані зображення з мережі Internet
|