Почну з того, що мені буде дуже шкода, якщо зійде нанівець жвава увага громадськості та моїх колег із ЗМІ до Черкаської обласної філармонії, викликана останнім кадровим рішенням щодо в.о. директора. А також з того, що погоджуся зі своєю співрозмовницею заслуженою артисткою України Оленою Варич, що ця цікавість загалом дуже однобока. Наша зустріч виникла внаслідок досить енергійного заочного діалогу в мережі „Фейсбук”, який засвідчив, що пані Олені далеко не „по барабану”, як  це було представлено в деяких місцевих виданнях, ситуація у Філармонії, де вона працює близько 20 років, а також майбутнє провідного концертного закладу Черкащини. І, зрештою, ця розмова виявилася цілком слушною нагодою, аби перевести дискусію про особу керівника Філармонії, в обговорення діяльності закладу як такого. З цього, власне, ми і починаємо розмову.

„Наше коло”: Пані Олено, як би Ви визначили, чим є Філармонія для міста, для області, мешканців Черкащини?

Олена Варич: Філармонія, на мою думку, це провідний осередок культури і мистецтва для всієї області. Наголошую - для всієї області, а не тільки для обласного центру, у мешканців якого немає нестачі в пропозиції культурного дозвілля та мистецьких заходах. Обласна ж філармонія має доходити своєю діяльністю до людей і у найвіддаленіших селах. Це по-перше. По-друге, обласна філармонія має забезпечувати культурно-мистецьке спілкування між різними областями, організовуючи обміни колективами і таким чином знайомити мешканців Черкащини з роботами митців найрізноманітніших куточків України і створювати можливість місцевим виконавцям представити Черкащину в інших регіонах. І третій, на мою думку, дуже важливий напрямок мистецької діяльності Філармонії – проведення фестивалів, які би популяризували наші мистецькі надбання, а також творчість видатних митців Черкащини. Можливо, це могли би бути так звані „іменні” фестивалі, присвячені співачкам Раїсі Кириченко, Ользі Павловській, композитору Анатолію Пашкевичу.

„Н.к”: Наскільки я розумію, що ці Ваші уявлення не відповідають теперішній ситуації. Чи давно?

О.В.: Якщо по-правді, то майже весь час. Але особливо ця ситуація відчулася останнього року, коли з посади директора пішов Антанас Петраускас. Його досвід, зв’язки, манера керівництва, певним чином маскували справжній стан речей. У нього був особистий підхід до кожного артиста, можливості допомогти в скрутній життєвій ситуації і, звісно, артисти йому віддячували лояльністю, відгукувалися на пропозиції виступів на його прохання тощо...Хоча, повторю, те, що все не зовсім добре у Філармонії, розумілося, хоч і не обговорювалося голосно.

„Н.к”: Що ж змінилося в останній рік?

О.В.: Зі зміною керівника філармонії одразу відчулося, що якоїсь системи в роботі закладу і не існує. Більше того, що ніхто в керівництві філармонії не зацікавлений у створенні такої системи. Наголошу, що основна робота Філармонії – це організація концертів, але її як такої немає. Таке враження, що в Філармонії залишився тільки один творчий колектив, навколо якого все і всі крутяться. Але ж це всього 52 особи з понад 150 працівників і один колектив з-поміж кількох.

„Н.к.”: Зрозуміло, що мова йде про наш камерний, а зараз уже симфонічний оркестр. Але ж, погодьтеся, що цей колектив і до того, як його художній керівник і головний диригент Олександр Дяченко став в.о. директора Філармонії, збирав повні зали. Вони регулярно оновлюють програми, даруючи  щомісяця  своїм прихильникам щось новеньке. Про інші колективи цього, на жаль, сказати не можна.

О.В.: Для того існує керівництво Філармонії, ще раз підкреслю, яка є концертним закладом, щоб знати і враховувати  неочевидну для слухачів специфіку діяльності різних колективів. Що стосується оркестру, то це загалом стандартний колектив, який користується стандартним, друкованим нотним матеріалом, який можна просто купити в магазині, в Інтернет, взяти в бібліотеці тощо, поставити на пульт і грати. У інших колективів все складніше. Починаючи з того, що вокальна і хорова музика потребує опанування не тільки нотного тексту, а й просто тексту – а це вже подвійне навантаження. А ще для Черкаського народного хору, нашої „Росави”, тріо „Вербена” потрібні оригінальні аранжування, які треба робити спеціально. Якщо йдеться про сучасні авторські твори, то їх треба купувати, але я навіть не згадаю, коли з композиторами працювали. Тому ні Черкаський хор, ні „Росава”, ні „Вербена” не може щомісяця оновлювати репертуар та давати оригінальний концерт власне у залі Філармонії.  Для нас критичним є організація прокату наших програм по області. Для цього потрібно, щоб працював концертний відділ. А у нас в Філармонії навіть немає такої структури!

„Н.к.” : ???

О.В.: Звісно, є адміністратори і 6 чи 7 уповноважених організаторів концертів на угодах. Але ж вони всі працюють в обласному центрі на забезпечення завантаження залу філармонії і, виходить, що переважно на один колектив. Ну і ще на приїжджих гастролерів.

„Н.к.”: Але Ви піднімали і не тільки творчі питання, звертаючись, зокрема і до правоохоронних органів. Чому?

О.В.: Ті питання, що я піднімала, є похідними від того як організована робота Філармонії. Адже ситуація, коли вважається, що найбільший внеск у її роботу вносить симфонічний оркестр, призводить до того, що і матеріально-фінансове сприяння надається переважно його працівникам, інструменти купуються для цього колективу тощо. У тих, хто поверхово знайомий з діяльністю Філармонії, особливо останнім часом створюється враження, що опонентами колишнього в.о. є якісь нероби, чи заздрісники. Насправді ж люди багато працюють – наприклад, „Росава” минулого року дала 66 концертів тільки для учнівської аудиторії – більше за всіх! Словом, ситуація до останнього часу була більш ніж ненормальною.

„Н.к.”: Тепер, коли відбулася зміна виконувача обов’язки директора, Ви вважаєте, що буде краще?

О.В.: Я вважаю, що Філармонія має пройти таке собі „перезавантаження”. Я переконана, що це реально! Ми маємо почати працювати, принаймні так, як працюють наші колеги у Львові, Івано-Франківську, Миколаєві інших областях. Важко всім, але люди гуртуються і створюють цікаві проекти. У нас також це можливо. Ми можемо створювати спільні концертні програми, як просто „солянки”, так і тематичні проекти. Наші колективи можуть працювати спільно. Не бачу причин, чому б Черкаському народному хору не заспівати з симфонічним оркестром – знаємо ж приклад, скажімо, фольк-опери Євгена Станковича „Цвіт папороті”, можна було б пошукати ще ідей в цьому напрямку. У мене була ідея програми, присвяченої Квітці Цисик, на жаль не підтримана... Можна багато що робити.

 „Н.к.”: На Вашу думку, які особистісні, фахові якості повинен мати майбутній керівник Філармонії?

О.В.: Я вважаю, що це однозначно не повинна бути людина, яка є тепер артистом Філармонії. Надто багато накопичилося суперечностей між колективами, виконавцями. Дуже довго керівництво працювало за принципом „розділяй і володарюй”.  Людина, яка очолить Філармонію, має забезпечити нормальні – зрозумілі всім –  умови для творчої роботи, рівні для всіх і згуртувати колектив. І є ще дуже багато питань, які потребують чисто господарського хисту. Ніхто не знає, у кого у власності перебуває праве крило будівлі Філармонії, треба доводити до ума ліве крило, потребують ремонтів гримерні кімнати…

Нагадаємо, що до 19 травня приймаються заявки на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади директора Черкаської обласної філармонії. З конкурсною документацією можна ознайомитися на сторінці автора матеріалу у „Фейсбук” або на сайті "Провінція".  Незважаючи на неодноразово висловлюваний скепсис з приводу чесності і прозорості цього конкурсу, я все ж переконана, що  це можливо. І пропоную всім претендентам після завершення терміну прийому заявок розмістити на сторінках „Нашого кола” своє бачення роботи Філармонії під їхнім керівництвом. Пропоную зробити це під псевдонімами, чи й навіть анонімно. Запрошую також інших зацікавлених діяльністю Філармонії, зокрема і незгодних з точкою зору Олени Варич, висловити свої думки з цього приводу.

Безперечно, Філармонія варта значно більшої уваги і геть зовсім не варта приводів для зацікавлення, подібних відомому вже призначенню.

На фото: співає Олена Варич у супроводі ансамблю народної музики "Росава"